Останній “подвиг Героя”?

Посада спікера, багатомільйонні субвенції в округ, либонь, забезпечать депутатство Героєві України Литвину, однак він назавжди зникне, як політична фігура, перетворившись у пересічного кнопкодава, котрий виконає все, що йому велять, аби лише не поверталися до з’ясування ступеня героїзму Володимира Михайловича у справі зникнення журналіста Гонгадзе.

Ще під час президентських виборів 2004 року, зайнявши нейтральну позицію, колишній топ-менеджер адміністрації Кучми, партійно-номенклатурний науковець, котрий вряди-годи грішив  плагіатом, виріс до самостійної політичної одиниці.

Із зростанням значення парламенту часів парламентсько-президентської республіки за Ющенка, тоді вже – Герой України Литвин набув чималої політичної ваги.

Однак співучасть у антиконституційному заколоті, тісна співпраця з регіонами, відсутність власної лінії звели рейтинг партії Литвина до 1%.

А особистий внесок спікера та його поплічників у прийняття Закону №5029-VI поставив хрест на політичній кар’єрі Литвина.

Кепська харизма

Попри непогані акторські і ораторські здібності, на відміну від батька нації Ющенка, несамовитої владолюбки Тимошенко, брутального й рішучого улюбленця підтоптаних громадянок Януковича, млявий хитрун Литвин не став харизматичним лідером, котрий вихлюпує навсібіч струмені енергії, випромінює своєрідний тваринний магнетизм.

Так у 2002 році владна “ЗаЄдУ”, очолювана Литвиним, не вразила результатом.

Вдруге у цьому довелося переконатися під час парламентських виборів 2006 року. Гроші спонсорів, які поставили на Литвина “вилетіли в трубу”.  Витративши чи не найбільше коштів на виборчу компанію, Литвин із щирим здивуванням дізнався, що “країні він – не потрібен”, після чого впав у глибоку депресію, згадав про рідне село, Слободу Романівську, поїхав туди “на гробки”, повернувся в “науку”.

Утім парламент IV скликання “наказав довго жити” і вже через рік, у 2007 році, отримавши дещицю “морозових” голосів, Литвин воскрес для політичного життя.

У новому парламенті склалася ситуація, коли невеликий “народницький гурток”, підторговував “золотою акцію” при формуванні парламентської більшості, приєднуючись спочатку до помаранчевого, а потім – у 2010 році – до синьо-білого табору.

Лідер “народників” Литвин 9 грудня 2008 року, якраз в 4-ту річницю присвоєння звання Героя, виґендлював для себе серцю миле спікерське крісло.

Потурбувався й про забезпечення власних тилів – ускладнення процедури зняття Голови Верховної Ради, замінивши просту більшість на 300 голосів і таємне голосування бюлетенями.

Об’єкт для “Помсти…”

Черговий подвиг Героя України миттєво оцінили.

Тепер Литвин перетворився в чудовий об’єкт для демонстрації своєї українськості політичними силами, котрі несамовито борються проти всього, але, на жаль, не можуть похвалитися досягнутими результатами.

Так заступник голови партії Свобода Андрій Мохник пообіцяв забезпечити Литвину проблеми за підпис поставлений під “мовним” законом.

Скаргу в Окружний адмінсуд Києва з приводу дій спікера Литвина і першого віце-спікера Мартинюка щодо процедури прийняття “мовного” закону подав депутат від БЮТ Юрій Одарченко.

Кампанія “Помста за розкол країни” оголошує мобілізацію добровольців для поїздки на округ Литвина для підготовки розгортання тривалої системної агітаційної кампанії з метою поховати надії спікера отримати мандат народного депутата.

Як з’ясувалося, Янукович теж не був задоволений “мовним” законом, який довелося підписувати після Литвина і який до кінця вересня збирався суттєво змінити.

Отож, ступивши на “морозівську стезю”, Литвин перехитрував самого себе.

А що на окрузі?

Виборці Житомирщини “відреклися від мови” за субвенції Литвина

Повна капітуляція задля збереження посади після зволікання із підписанням “мовного закону”, виконання ролі “захисника рідної мови” – певною мірою привернула увагу виборців Новоград-Волинського виборчого округу № 65, до цього – цілком байдужих до дітища Колесніченка-Ківалова.

Роздача листівок у Новограді-Волинському. Фото ГР «Відсіч»

Втім, поки що листівки “Помсти…” не надто зачепили поліщуків.

Так 25 липня, на 13 сесії Ємільчинської районної ради Житомирської області, скликаної для освоєння коштів цьогорічної 18-мільйонної  субвенції, депутати не підтримали звернення до Голови Верховної Ради не підписувати “мовний закон”, а в разі підписання – до Президента ветувати його.

У цілому округ, у якому балотується у депутати Верховної Ради Володимир Литвин, цьогоріч отримав до 80 млн. грн. субвенцій.

А деякі з очільників районів саме Литвину завдячують збереження своїх посад навіть у “помаранчеві” часи.

Евакуація “народних” пацюків

Повчальна історія Литвина про “стратегічних” партнерів: вовків і зайця стосується також і взаємовідносин “регіонів” з “народниками”.

“Два роки вони були фактично співучасниками конституційного заколоту – формування більшості в неконституційний спосіб. Потім члени фракції Литвина були серед тих, хто підписав подання до Конституційного суду з приводу конституційної реформи. Фактично, “народники” виявилися не партією, а структурою без чіткої ідеології, яка об’єднана бажанням її представників перебувати у стінах парламенту”, – вважає Олексій Гарань.

Піклуючись про свою прийдешність, Ігор Шаров, Катерина Ващук, Олег Зарубинський, ніби щурі із корабля, що тоне, зачепилися за регіональне судно – проголосували за закон “про мови”, тим самим забезпечуючи собі прохідні місця у списку Партії Регіонів.

«Разом – до перемоги!» – саме такий слоган прикрасив сцену з’їзду Народної партії, яка не братиме участі у виборах за партійними списками. За визнанням Литвина – через відсутність грошей на білборди, які у 2006 році обходилися партії задешево.

І тепер колишні литвинівці потраплятимуть до ВР через “шлунок вовків”- за списками ПР та через мажоритарні округи.

“Стратегічне” партнерство з’їло партію Литвина.

Провалений тест

А що сталося б, якби Литвин наполіг на неможливості підписання законопроекту Колесніченка-Ківалова через грубі порушення процедури прийняття?

Негайне зняття з посади спікера згідно бліц-тлумачення Конституційного Суду?

Навряд чи це додало б іміджу уряду степовиків з приазовських териконів, котрі обсіли Печерські пагорби в очах європейської громадськості: відставлений спікер, ув’язнені екс-прем’єр, міністри…

“Джерела стверджують, що спікерові погрожували реанімацією справи Гонгадзе й переведенням зі статусу свідка у звинувачувані.

З погляду Кримінально-процесуального кодексу, зробити це дуже складно, але наскільки нинішню прокуратуру хвилює дотримання процедур? Не більше, ніж Верховну Раду” – зазначають Олександр Михельсон і Олесь Олексієнко.

На думку В’ячеслава Кириленка, Литвина в останній момент купили, переконали і залякали водночас.

Імовірно, у 65-му окрузі  з’явився б суперник, підтриманий адмінресурсом і за депутатство довелося б боротися серйозно, проте виборці, вже трохи “підгодовані” велосипедами, субвенціями і “ґрантами” (425 грн.), неодмінно, підсобили б земляку.

В очах же всієї України, Литвин, незважаючи на діла минулі, став би Героєм без лапóк.

Лідер, спроможний поставити перспективи української державності понад власну безпеку, отримав би шанс на оновлене політичне майбутнє.

Однак тест на спроможність не пройдено.

Він назавжди зникне, як політична фігура, перетворившись у пересічного кнопкодава, котрий виконає все, що йому велять, аби лише не поверталися до з’ясування ролі Володимира Михайловича у справі зникнення журналіста Гонгадзе.

Литвин, котрий плакав, втираючись “маминим рушником”, прикрив кляпом рота неньці Україні.

 

Advertisements